- злагоджений
- —————————————————————————————зла́годжений 1дієприкметникзмайстрованийрозм.—————————————————————————————зла́годжений 2дієприкметникодностайний, дружний
Орфографічний словник української мови. 2005.
злагоджений
Смотреть что такое "злагоджений" в других словарях:
злагоджений — I а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до злагодити. II а, е. Який відзначається погодженістю дій, рухів; одностайний, дружний. || Який звучить гармонійно, суголосно … Український тлумачний словник
зграйний — а, е. 1) Який здійснюється спільно; колективний, груповий. 2) перен. Злагоджений, гармонійний … Український тлумачний словник
зіграний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зіграти. 2) у знач. прикм. Злагоджений … Український тлумачний словник
злагодженість — ності, ж., розм. Властивість за знач. злагоджений II … Український тлумачний словник
злагоджено — розм. Присл. до злагоджений II … Український тлумачний словник
лагідний — а, е. 1) Спокійний, сумирний, тихий. || Ніжний, ласкавий. || Який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність. || Злагоджений, дружній (про життя, взаємини тощо). || Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою. 2) Приємний для сприймання; нерізкий, м … Український тлумачний словник
ладний — I а, е, розм. 1) Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки). || Сонячний, погідний. || Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2) Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. || Вдало, зі смаком підібраний. 3) Діловитий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
одностайний — а, е. 1) Який виявляє, виражає спільну волю. || Злагоджений, дружний. 2) рідко. Єдиний, неподільний. 3) Весь, скрізь однаковий. || Те саме, що одноманітний … Український тлумачний словник
стрійний — а, е, розм. 1) Гарно одягнений, нарядний. || З гарними барвами, формами, з красивим пір ям, пухом і т. ін. (про природу, рослини, тварин тощо). 2) Злагоджений, гармонійний (про звуки) … Український тлумачний словник
чіткий — а/, е/. 1) Розбірливий, виразний, зручний для читання (про почерк, шрифт і т. ін.). || Виразно відбитий, окреслений, ясний для зорового сприймання, розпізнавання. 2) Який звучить розбірливо, роздільно (про мову). || Виразний, який легко… … Український тлумачний словник
